Любий, тримайся!
Іще кілька кварталів,
іще кілька десятків вдихів і видихів.
Я битиму фарами в вікна,
я битиму кулаком в двері,
опісля - я битиму в дзвони.
За мною влітає осінній холод.
Падаєш долі, плачеш,
підбираючи низ моєї довгої сукні:
"Я не можу, вибач, не можу!"
І я чую, як у сусідній квартирі прокручується диск телефону.
У самому кінці життя
ти спатимеш на терасі у плетеному кріслі,
а я носитиму тобі чай,
у сірий піщаний берег врізатимуться хвилі,
а на столі лежатиме недочитаний том -
давай ніколи не говорити про смерть!
Знімаю обручку і вішаю на ланцюжок.
Я твоя - навічно і зараз.
Через вісім годин світанок. Час кохати.
І я чую - у шибки знову ударив дощ.
Любий, тримайся!
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2013
Свидетельство о публикации №113100100615
Свидетельство о публикации №113100100615
Рецензии
"давай ніколи не говорити про смерть".
я смотрю, это эпидемия
Ира Божко 01.10.2013 22:50 • Заявить о нарушении
я смотрю, это эпидемия
Ира Божко 01.10.2013 22:50 • Заявить о нарушении
2 октября, днем +6, вечером 0. да, чувствуешь себя в анабиозе)
Мария Лихошерстова 02.10.2013 15:50 Заявить о нарушении
Мария Лихошерстова 02.10.2013 15:50 Заявить о нарушении