Осiння елегiя

Скажіть – де бабине поділось літо?
Невже воно від нас таки втече?!
А Осінь усміхнулась сумовито
І повела презирливо плечем…

Вона донині у вбранні зеленім,
А мала б одягти вже золоте…
Хоча калина й горобина жмені
Рубінів принесли їй… - це не те…

Бо у вітрів чомусь холодні руки…
І поцілунки Сонця не палкі…
Каштанів і горіхів перестуки…
Та ще й дощі… лаштунки не такі…

Ще не летить срібляста павутина,
А я надіюсь: може полетить?
З Природою споріднена людина…
Прозорий смуток у душі бринить…

01.10.13


Рецензии
Кошмар... з природнім "холокостом"!
Ні баб, ні літа вже немає!
А пояснити дуже просто -
То рік тринадцятий минає...

У Вас даже "смуток" прекрасен, Милая Любовь Ивановна! У меня уже давно
рассеялись все сомнения - это год такой... Ничего, скоро всё будет в
порядке и пойдёт своим чередом... Ещё раз с Днём Ангела, Милая Любовь
Ивановна!

Целую ручки,

Станислав Сергеев-Славянский   01.10.2013 17:25     Заявить о нарушении
Ой, Славочка! Баби ще є, тільки вони вже заховались, як равлики, в теплий одяг, а от Осінь добре відрізняється від попередніх років! Хотілося б вірити, що цим роком все завершиться, але ... Не буду озвучувати, що діється в тонких планах буття, краще молитись з Вірою... Щиро вдячна тобі за підтримку і розуміння! Взаємно бажаю тобі й рідним всьго най- кращого )))

Любовь Берегиня   01.10.2013 21:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.