Про100 дихати

Дихати
_____
Просто дихати. По-різному.
Як дихає океан своїми приливами_відливами.
Як дихає змаліла Рось,
вдихаючи вночі зорі, а видихаючи вдосвіта туман.
Той, що стелеться аж ген туди за луки, до залізниці.
Тоді звуки потягів стають гучними-гучними.
Здається, що то бухкає серце дракона
і він от-от вигулькне весь у молоці пінистому.
Просто дихати, напиваючись по вінця цієї цілющої,
прохолодної, осінньої прани.
Вдихаючи зелене світло зела,
видихаючи золоте світло погідної радості і вселюбові.
Просто дихай, серце, зі мною в унісон.
Не треба нічого нині тут говорити.
Просто дихай.
Твори світ подумки, пензлем, пером, смичком,
виливаючи в простір-час незбагненне світло.
____
© Copyright: Валентин Лученко, 2013


Рецензии
Айайай
неперевершено
Ваші вірші - це хвилі, що котяться на мене
змушують затамовувати подих
і викликають натхнення)

Русалка Лая   27.01.2014 21:36     Заявить о нарушении
Дякую, мила Паняночко! Радий, що потрафив Вашим смакам!
:-)

Валео Лученко   28.01.2014 11:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.