Одного разу, коли в домі тиша.
Коли пройшов вже болю апогей.
І ти, напевне, зовсім-зовсім інша.
І все нормально. Все як у людей.
Коли вже не пече душа шалено.
Від алкоголю не болить печінка.
І ти вже не якась там навіжена,
А так, типова і щаслива жінка.
У ці прекрасні, хоч і сірі, будні,
Коли ніщо тебе вже не картає,
Коли, здавалось, почуття відсутні
Ти раптом нігтика собі зламаєш.
…
І заридаєш, так гірко, і зовсім не в лад,
Душа твоя знову загнеться від спазму.
Згадавши: шість зламаних нігтів назад
Ще разом були. Ви з ним були разом.
Одного разу, коли в дом тиша...
© Copyright: Настасья Гром, 2013
Свидетельство о публикации №113093007396
Свидетельство о публикации №113093007396
Рецензии
Это гениально!!! Как и все, что Вы пишите! С ув.
Таня Фоменко 02.10.2013 18:06 • Заявить о нарушении
Таня Фоменко 02.10.2013 18:06 • Заявить о нарушении
Покраснела от такой похвалы
Огромное спасибо
С уважением...Я)))
Настасья Гром 14.10.2013 16:21 Заявить о нарушении
Огромное спасибо
С уважением...Я)))
Настасья Гром 14.10.2013 16:21 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.