Її краса зійшла із гобелена.
І розум цю картину не псує.
А твоя мама каже, я – скажена.
Манери леді – точно не моє.
До неї відчувають сильний потяг
Знайомі, друзі, всі чоловіки.
Твій тато каже: в мене дивний одяг,
Та ще дивніші вчинки і думки.
Вона дарує щастя апогеї
І зіткана із музики, книжок.
Твоя сестриця в захваті від неї,
Від мене у сестри твоєї шок.
У тебе до неї – кохання зеніт.
У мене від тебе – лиш дірка у грудях.
От тільки… не любить її твій же кіт.
Коти ж бо, напевне, щось тямлять у людях.
Вона не Я
© Copyright: Настасья Гром, 2013
Свидетельство о публикации №113093007205
Свидетельство о публикации №113093007205
Рецензии
Вона не я,коли ти це помiтишь
Вже все пройде i в грудях отпалае,
I Ты менi подаришь квiты,
Якi?Про це кiт твiй певно знаэ.
Вже буду я красуня,бо кохала,
Вона ж,нiхто,далеко вiд тебе,
Мое кохання тихо помирало,
Твое-ось народилось и живе....
С уважением и пожеланиями добра и счастья Лана.
Лана Счастливая 3 08.11.2013 12:29 • Заявить о нарушении
Вже все пройде i в грудях отпалае,
I Ты менi подаришь квiты,
Якi?Про це кiт твiй певно знаэ.
Вже буду я красуня,бо кохала,
Вона ж,нiхто,далеко вiд тебе,
Мое кохання тихо помирало,
Твое-ось народилось и живе....
С уважением и пожеланиями добра и счастья Лана.
Лана Счастливая 3 08.11.2013 12:29 • Заявить о нарушении