Я вже не та, що раніше була,
Спала з очей страшна пелена.
Вмить перебрала в подумках все,
Тільки це молодість вже не верне.
День помінявся на ніч, і зоря,
Вийшла гуляти далеко в поля.
Місяць зійшов і стежки освітив,
Навіщо, ти юність мою погубив?
Приспів
Падала стигла на землю роса,
Таяла тихо пекуча сльоза.
Краяло серце пекучим вогнем,
Небо змивало холодним дощем.
Небо змивало журу і весну,
Осінь впустило в душу мою.
Очі рясніли безсилим дощем,
Листя летіли обірвані днем.
Тільки пройшли ,пролетіли літа,
Знов ожили й засміялись вуста.
Спала з очей страшна пелена
Я не жалію, що я вже не та.
Приспів
Падала стигла на землю роса,
Таяла тихо пекуча сльоза.
Краяло серце пекучим вогнем,
Небо змивало холодним дощем.
Спала з очей страшна пелена
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2013
Свидетельство о публикации №113093003546
Свидетельство о публикации №113093003546
Рецензии