Пів сотні коней враз зірвалися з місця
І вихор поніс уперед мій болід,
Немов у кіно розлетілося листя,
За нами лиш рваний залишився слід.
Мене не цікавить зупинка у вчора,
Бо стрілка вібрує на позначці сто,
Довкола лиш свист і ревіння мотора,
Нас кличе майбутнє, і ми летимо.
Оглушливий гуркіт залізної сили,
Що вирватись хоче за простір і час,
Несе на край світу схід сонця зустріти,
Одну з найчудовіших в світі окрас.
Вогненний язик, наче з мого шолома,
Розлився широко на весь небосхил,
Ще трохи постоїмо, потім додому,
Коли нап’ємося разом ось цих сил.
http://youtu.be/zgaEO-GXMEU
100 км год
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113092908598
Свидетельство о публикации №113092908598
Рецензии