Якби душа могла сказати...
Людською мовою, що хоче.
Вона лиш подумки шепоче,
А ви не чуєте її...
Та хто ж почути теє схоче,
Що душу бідную терзає?
Лише одна вона те знає,
А ви не знаєте... Ні, ні.
Та й де вам знати її муки,
Вона ж невидимо страждає.
Її на частки розтинає той біль
І ніби у вогні, вона згорає.
Ось так минають ночі, дні
А біль її не полишає
Не відпускає ні на мить.
Невже довіку то так буде?
Душа страждає та болить.
Невже немає вороття
До ясних днів і снів чудових,
До того світлого життя,
Яке вона колись пізнала?
Де всім тепло вона несла,
Де щиро й палко так кохала,
Де так щасливою була.
28.09.2013р.
Свидетельство о публикации №113092805417
Платонов Сергей Владимирович 03.01.2015 21:22 Заявить о нарушении
З повагою,
Елена Семенюк -Нестеренко 05.01.2015 20:22 Заявить о нарушении