Висиділа мама-квочка
П’ять малесеньких клубочків.
Всі жовтенькі і гарненькі
Квочкині синочки.
Гріла діток мама-квочка
Під вербою на горбочку.
Раптом прилетів орел, вигнав маму-квочку
І забрав синочків.
Вибігає з двору квочка,
Щоб вернуть своїх синочків,
Та орел живе далеко.
Там і голод, там і спека.
Бігла квочка по степах,
По горах і по долах.
Жарко їй, немов у пеклі.
Дім орла іще далеко.
Квочка рів переплила,
Змерзла, змокла вся вона.
Через хащі продиралась,
Свої крила поламала.
Провалилась бідна в яму,
Яму з гострими кілками.
Вибралась уся в крові,
Поранена об кілки.
Знесилена матуся квочка
Дісталась до гнізда орла,
Та зжер орел її синочків.
Сама зосталася вона.
Ой плаче бідна мама-квочка.
В курник вернутись сил нема.
Біля кісток своїх синочків
Вона самотньо померла.
Мама-квочка
© Copyright: Тригонометрон, 2013
Свидетельство о публикации №113092800371
Свидетельство о публикации №113092800371
Рецензии