Наш котик
В Мурзилки маленький
Два тижні сумлінно
Сидів біля неньки.
Сліпенький він був
І не бачив нічого.
І мама сиділа
Весь час біля нього.
Смоктав молочко лиш
Та спав і лежав -
Нікому ніскілечки
Не заважав.
А згодом відкрив він
Свої оченята,
На лапки почав
Помаленьку ставати.
Тепер йому місяць.
Він майже дорослий:
Все знає і вміє
Й нічого не просить.
Бо побіля нього
Всі бігають зранку,
Виконують хутко
Його забаганки.
Передбачають:
Коли на пісочок,
Або ж, коли дать йому
Ласий шматочок.
Газети і книжки
Від нього ховають -
Бо як не сховають,
То їх не впізнають!
Порве на малесенькі
Клаптики вмить
Усе, що не там
Де потрібно лежить!
Лиш мама Мурзилка
На це не зважає,
Пустунчик-синочок
Їй не заважає.
У неї з малим
Свої плани-навчання:
Щоденно проводять
Вони тренування.
Бо треба, щоб виріс
Синочок сміливим,
Великим, і сильним,
І не вередливим.
Щоб полювати
На мишок умів
І для хазяїна щоб
М у р к о т і в !!!
18.01.2011.
Свидетельство о публикации №113092707466