Сонце гріє панельні будинки,
А будинки його не пускають,
Не пускають за свої межі.
У тобі так багато родзинок -
В поведінці, словах, одежі...
Мені спогади душу крають.
У тобі так багато натхнення -
Карі очі, добра усмішка...
І такі неймовірні плечі!
Ми з тобою такі далечі,
Ніби небо й маленька мишка.
В мене сліз тепер повна жменя.
У тобі так багато ілюзій -
Завтра знову. Тебе не побачу.
І до п'ятниці не дождуся.
Ти говориш:ми просто друзі,
І нічого це зовсім не значить,
Лише я тобі іноді снюся...
У тобi так багато
© Copyright: Екатерина Ясный Сокол, 2013
Свидетельство о публикации №113092608920
Свидетельство о публикации №113092608920
Рецензии