Осень. укр

Людмила Петрук
Осінь.
Здається, осінь знову відлітає
Клином лазурним диких лебедів...
А в серці тільки смуток залишає
У вигляді похмурих сірих днів...

Так довго я тримала її руку,-
Здавалось мить у вічність проросла...
Та облетіло листя в білу смугу
І на порозі вже стоїть зима...

Та так іще не хочеться втрачати
Сріблясті ранки в сонячних степах,
Де у росі купались сиві трави,
Туман стелився в зоряних ночах...

Ще хочеться напитись із джерела
Святої прохолодної води,
Де осінь спочиває на теренах
Своєї первозданної краси...


© Copyright: Людмила Петрук, 2013
Свидетельство о публикации №113092507143
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Петрук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Петрук