Василь Симоненко. Без названия. Сонет
(1935 – 1963)
БЕЗ НАЗВАНИЯ
Из диптиха «Гневные сонеты»
Иному жизнь – забавы и услады,
И мир он видит только из окна,
Забота у него всегда одна –
Достать супруге пудру и помады.
Да зубоскалить – большей нет отрады,
Всему поверить и принять сполна,
А голова затем ему нужна,
Чтоб пялиться в кроссворды и шарады.
Пустоголов, живи без огорчений,
Не зная бед, не ведая мучений
От тяжких дум под черепом тугим.
Гугни фальшиво песни под сопилку,
Ешь до отвала, в праздник пей горилку –
Лишь не мешай на свете жить другим.
Перевод с украинского –
Валентина Варнавская
Василь Симоненко
(1935 – 1963)
БЕЗ НАЗВИ
З диптиха «Гнівні сонети»
Комусь життя – забави та відради,
А світ закритий ширмою вікна,
Турбота в нього цілий вік одна –
Дістать дружині пудри та помади.
І він до всього шкірить зуби радо,
У все повірив і прийма сповна,
А думати тоді він тільки зна,
Коли відгадує кросворди та шаради.
Безпечний дурнику. Живи собі на втіху,
Не знай ні горя, ні страшного лиха
Думки носить у черепі тугому.
Мугич пісні гугняво під сопілку,
Їж досхочу, на свято пий горілку,
Але хоч жить не заважай нікому.
10.12.1955
Свидетельство о публикации №113092409987