Мої віченьки хочуть так спати,
Та твої б цілувала вуста я,
Це нічого, що довго не спала,
Все одно б цілувала вуста я.
І коли у палкому полоні,
Поряд з милим, і зорі нам світять,
Але ти сидиш рядом не в дусі,
І тебе вже ніщо не осліпить.
Все вітаєш ти десь, понад хмарами,
Та якісь тебе думи наслідують.
Засинай, і покращиться настрій твій,
Засинай, і наранок розвіється.
Вуста
© Copyright: Катерина Кровякова, 2013
Свидетельство о публикации №113092406726
Свидетельство о публикации №113092406726
Рецензии