Грибна соната
Його тримає сосен колонада.
А небо-птах чому на нас не пада?
Його лякає сосен канонада.
* * *
У сні зеленому сосні зима наснилась,
та у бору робота не спинилась.
Де маслюки, маленькі віслюки,
чи докери біля сосни найвищої
усю добу із глицею тюки
по вертикалі, але переміщують!
* * *
А восени найважчі небеса
І на душі безрадісно і млосно.
Ще сила кленів і дубів згаса.
Як можна сонце втримать ніжним соснам?
І гірчаки, лисички, маслюки
Рости почали весело і стрімко.
Крихкі хоч, невеличкі і слабкі,
Моральна хоч, але сосні підтримка.
* * *
Ми пішли і залишили в лісі
Перегуків наших сім чи вісім.
Й запитання: а бліда поганка
Мухомору жінка, чи коханка?
2010
Свидетельство о публикации №113092405627
Захотілось у світлий сосновий ліс, де так пахне глицею та грибами.
Натхнення Вам для створення нових віршів!
Нила Волкова 24.09.2013 21:46 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 28.09.2013 17:40 Заявить о нарушении