Нахилилася Калина,
До Твого низького тину!
То є Наша Україна,
Як не любиш Ти ЇЇ!
Нахилилася Верба,
Се народная Журба!
Добре, коли є гурьба,
Бо ми любимо ЇЇ!
Нахилилася Берізка,
Мов дівочі файні кіски,
Із Москви ми їли з миски,
Ми полюбимо ЇЇ!
Нахилилася Сосна,
В лісі є у нас й Вона
Та сьогодні не Одна,
Бо ми любимо ЇЇ!
Нахилилися Дуби,
Се дуби, не Козаки..!
І в історії є Дни,
Які полюбимо всі ми!
Нахилиласа Тополя,
Не дамо згубити Волю,
Прагнемо ЇЙ кращу Долю,
Бо ми любимо ЇЇ!
Нахилилася й Трава,
України то Журба
Людоньки, не є біда,
Як ми любимо ЇЇ,
УКРАЇНУ!
Ми iли з Однi i Миски, Iз МосковськоI колиски..!
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113092403785
Свидетельство о публикации №113092403785
Рецензии
Олеся, как же мне жить на земле, когда я люблю и Украину, и Россию, и Белоруссию. Да ещё и все с одной тарелки ели, да вместе Днепрогес строили, и Киев после войны разрушенный востановили. Я люблю всех, кто мне улыбается и говорит при встрече, ЗДРАВСТВУЙ. Жду Вас на своей странице.
Дмитрий Данилюк-3.
Дмитрий Данилюк 3 26.09.2013 20:09 • Заявить о нарушении
Дмитрий Данилюк-3.
Дмитрий Данилюк 3 26.09.2013 20:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.