День мами...

Шлях розлився за вигін, у два рукави,
В"ється стежка...Межа на горбочку.
Ноженята біжать, бачу руки твої!
Ой Володик! Чому не приходиш синочку?

Пам"ятаю до болю запах трав чебреця,
І хатину  в мальвиному  царстві..
Ніжні  руки  матусi..Милі риси лиця..
Буйства літа..Багатого варті..

В чебрецях і любистку, сила духу столітть,
Загубилась одна!Як билинка  у  полі.
Всім відкрита вітрам,там хатинка стоїть.
І у ній народилася мамина доля.

Поряд з ясенем стіл, ще дрімає Букет,
Та все чує! Розумний собачка!
За низьким погрібком, в баби груші, як мед..
Де я думав, чому в неї ім"я  Приймачка?

Де  ти мила хатина?  Лиш вітер   гуляє...
Грушки тої  пеньок, яку я смакував.. І не раз..
З плином часу, нам пам"ять частіш повертає..
Лиця тих хто пішов...  Невблаганний наш час..

І сьогодні згадав! Літ минуло сповна..
Мить дитинства..Хатину в далекій околиці..
Рідну маму згадав! Народилась вона..
В свято осені............День Богородиці..