Чужие зеркала... Из Шона Маклеха
Сумую на березi океану бiля селища Накiл
http://www.stihi.ru/2013/09/22/7489
---------------------------------------------------
У дзеркалі калюж помітив тінь свою сліпу
Ти чуєш, Еохайде*, чуєш? Напни вітрила.
Я істину шукав в бувальщинах легку й просту
І ноги донести до Дубліна мені не сила.
Свічада днів чужих мені як придорожні знаки,
Із дивними людьми над прірвою іду – отак судилось
А на полях Ірландії – червоні маки –
Сліди легенд сумних – буття спинилось.
Ми легковажимо життям – такі вродились
Чи то наш острів замалий чи все приснилось…
На півночі оленя загубився слід і три поети
За таїною йдуть чи то пливуть в свої сонети.
І я пісень старих сумних собі на рану
Поклав і журюся – колись і нас не стане…
Примітки:
* - це я про Еохайда Мугмедона, а ви про кого подумали? В Ірландії кілька десятків королів носили таке ім’я…
--------------------------------------------
Заметив в луже-зеркале свою слепую тень,
Ты слышишь, Эохайд, натягивай ветрила.
Видавший виды, истину искал простую я везде,
А ноги донести до Дублина не в силах.
Мне дней чужие зеркала как при дороге знаки,
Я с чудными людьми над пропастью иду - так уж случилось,
А на полях Ирландии краснеют маки
Следы легенд - в них жизнь остановилась.
Мы легкомысленны - такие уродились,
Или наш остров мал , или нам всё приснилось...
На севере оленя потерялся след и три поэта
За тайною идут или плывут в свои сонеты.
И я старинную печаль держу на ране,
Пою и мучаюсь - когда-то нас не станет...
Свидетельство о публикации №113092300881
Наталья Исаева Горецкая 24.09.2013 00:07 Заявить о нарушении