Душа пробач, що в розум бiль

Володина Вера Вескай
Яка весела і гірка,
Тривожна і така спокійна,
Моя цариця німота.
Мій добрий ворог ще – снодійне.

Яка поблажлива печаль -
Злий біль вдягла у білу цноту,
Він добрим світиться в очах.
Душа вертається до сходу.

А я? Чи хвора, чи смішна,
Чи мертва, чи жива надміру,
Сорочку рву, бо вже тісна.
Змиваю з мозку пляму сіру.

Недовгий час. Сама собі
Тихенько, зріло дам я ради,
Душа, пробач, що в розум біль
Пішов, як зло. І розум зрадив.


                25.05.2011.         


© Copyright: Володина Вера Вескай, 2013
Свидетельство о публикации №113092304746
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Володина Вера Вескай
Рецензии
Написать рецензию
Дуже подобаються Ваші вірші! Багато смутку, але й багато Світла! Дякую!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   27.09.2013 09:13   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Завдячую, що читаєте, низький уклін за чуттєвість до моїх віршиків. З повагою до Вас.

Володина Вера Вескай   17.10.2013 22:25   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Володина Вера Вескай