Я маю стати
Барвінковим попелом
Земля як мати
Зігрій мене холодом
Тепла боюся
Воно невблаганне
Як вип’ю – нап’юся
Підбита жагами
Ковтаю небесно-трембітне створіння
Тепло! Ми з тобою – непорозуміння
Тепло! Ми з тобою не те щоб вороже
На мамину ласку ти зовсім не схоже
Барвінок відсохлий
У попелі хрусне
А холод промоклий
В байстряті загрузне
Танцюють підошви
І ріжуть навпіл
Барвінко… барвінко…
Барвінковий діл
Земля я твоє як і матері чадо
Очима у небо а тілом у вас
Вдалась випадково. А душу хтось градом
Побив по осінньому грізно й не раз
Я тисну барвінком
На мамин паркан
І віршиком дзвінко
Хитає рука
Не вносять до хати
Курчаве й повзке
Цілуй мене мати
Цілуй отаке
Холодної тіні твоєї ковтаю
Тепло? Ні не треба воно припікає
Згреби мене з осені в купу одну
Підпалюй і слухай знов пісню сумну
18.04.2011.
Я маю стати Барвiнковим попелом
© Copyright: Володина Вера Вескай, 2013
Свидетельство о публикации №113092304718
Свидетельство о публикации №113092304718
Рецензии