Небо теплою шкірою
Обтягнуло мене.
В Бога ще вірую, вірую!
Від людей щось жене, жене.
Янголів сиплеться слово,
Ув душу мою.
А від людей любови
Не п’ю, не п’ю.
Сльози кричать в землю,
Біль догори.
Вийду на люди, темно,
Йду в явори.
Тихо впаду у ріки,
Небо пійма.
Хмара відкриє віки,
Сонця нема.
Плаче воно вугіллям,
В попіл всиха.
Немає вже того зілля –
Людська рука.
Немає вже тої крихти –
Добра – хлібів.
Боже, як мені звикнуть,
Без щирих слів.
13.04.2011.
Небо теплою шкiрою
© Copyright: Володина Вера Вескай, 2013
Свидетельство о публикации №113092304705
Свидетельство о публикации №113092304705
Рецензии