За свободную Украину!

За Вільну  Україну!

Замовкли гасла бойові,
Затихли армійські сурми УНР,
Схилився чорний стяг
         з золотим тризубом
На пробиті груди козака.

Програна війна проти москаля,
Та дух козацький все гуляє
Холодним Яром з Лебедина.

Ось так і сотні літ назад
Гуляла шабля козака
По головам усіх посіпак
Хто йшов війною
На рідну Неньку-Україну.

Пройде не один десяток літ,
Щоб знову козаки
Підняли шаблю бойову
За вільну Неньку-Україну.

Пройшли часи збройної боротьби
Проти ворожої навали.
Повстала оновленна Україна.

Тепер воюємо ми,
Лише своїми ділами,
Проти ворожої навали,
Яка скуповує все навкруги,
Поглинаючи наше життя
Та наші думки,
Заганяючи нас і наших дітей
У рабство на власному полі,
Супроти нашої волі.

Де ж ви, козаки?
Де ж ви, народні обранці?
Що ж ви продалися
За свій добробут,
За тії кляті червонці?

Знову з народу кров п`ють,
І за гроші продають.
А ви, як ті хохли у 20-ті роки,
Все так же лижете чужі зади
За ті же злиденні копійки.

Повстаньте козаки!
Повстаньте люди!
За свій народ,
За його добробут,
За волю України!
            05.07.2011 р.