Вона від нього трохи молодша,
Наївна квітка, чарівна весна.
Весна, яка вже давно прохолодна.
Живе закохано, тільки одна.
Живе вона в мріях, кохання танцює,
Малює і пише, та майже не спить,
Чи може захоче? Її він врятує?
Але ж це безглуздо..
Його лиш на мить
Побачити! В очі б його зазирнути,
В обіймах мовчати, торкнутись плеча,
Долоні зімкнути, думками пірнути
Де разом вони...Мила, це - м а я ч н я.
Між ними безкрайність,
Між ними долини,
Між ними минуле, що шепче й кричить.
Але ж та надія,
Маленька ця мрія-
Їй хочеться жити, вона ще горить.
Маленька...
© Copyright: Буц Ольга, 2013
Свидетельство о публикации №113092205938
Свидетельство о публикации №113092205938
Рецензии