Якось,
зоряної ночі, віл забрів помежи хмари,
Заховався,
лиш серпанком проливав довкола чари.
Задрімав
і хороводи до танку його вже кличуть,
Мов за руки,
зорі в танці, побратавшись хмари квітчать.
Світло їхнє -
пісня неба, лине тихою рікою,
І у роси,
лігши рано, зросить ноги нам з тобою.
Леда чутно
Лель співає діамантовим дзвіночком,
Шепчуть трави
похилившись, заплітаючись віночком.
Грає тиша
перелистом, аж дзвенить до небокраю,
Зачаїлось
все довкола, пісня неба лине з Раю.
Пiсня неба
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113092200539
Свидетельство о публикации №113092200539
Рецензии