жд. такой себе Дориан Грей в городе

його потяг прибував на тринадцяту колію,
о тринядцятій годині,
та це його не лякало.
він не думав, що якось ця цифра вплине.

він взагалі не думав,
не вірив.
такий собі Доріан Грей у місті.

вітер шепотів, як у еротиці,
й своєю мужньою рукою
чіпав листя...

на жд вокзалі усе, як завжди:
метушня та валізи, ліфти,
ескалатори, сходи...

москалі з засмаглим обличчям,
німці з ранцями,
прищурені гості зі сходу...

хто куди, але усі
збентежені,
усі пасажири.

й завжди поруч таксисти
й жінки, що жалісно
пропонують свої квартири.

та ось настав той самий
час.
тринадцята. потяг.

й світ в очікуванні
дива затримав
шалений подих...


Рецензии