Полоса
Мовчить і душа.
Вихиляси поміж нами,
Рівчаки, стіна.
І в очах немає блиску,
Мука там одна.
Личко біле мармурове,
Висохла сльоза.
Розійшлися мов чужинці,
Мова, то ж одна!
Віра, погляди… О! Боже!
Що ж за полоса?
І не біла - і не чорна,
Сіра та сковзька.
Бо ж сковзаємось з тобою,
Ти впадеш, то я.
Ми від болю заніміли,
Дощі та рілля.
Від кохання очманіли,
Ген зійшла зоря!.
Свидетельство о публикации №113092204297