Себе не чути

Валенсия-Велиция
Відчайдушне, тебе забути,
                Од кохання щораз втікаю.
Я волію себе не чути,
                Я не плачу повір! Зітхаю...

Все чудово! Ні! Не спокійно -
                Кохання кружляє в серпанку.
А дощі все чомусь стихійно -
                Затяжні такі, до світанку.

Не забуду тебе ніколи,
                Я чекатиму тут, на ганку.
Все! Ну досить! Не край! Доволі!
                Не давай йому обіцянку!

На дворі вже перша ночі,
                Відчуваю я серцем думку,
Засвітилися щастям очі,
                Не забув ти свою голубку!


© Copyright: Валенсия-Велиция, 2013
Свидетельство о публикации №113092201225
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валенсия-Велиция
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Валенсия-Велиция