Себе не чути
Од кохання щораз втікаю.
Я волію себе не чути,
Я не плачу повір! Зітхаю...
Все чудово! Ні! Не спокійно -
Кохання кружляє в серпанку.
А дощі все чомусь стихійно -
Затяжні такі, до світанку.
Не забуду тебе ніколи,
Я чекатиму тут, на ганку.
Все! Ну досить! Не край! Доволі!
Не давай йому обіцянку!
На дворі вже перша ночі,
Відчуваю я серцем думку,
Засвітилися щастям очі,
Не забув ти свою голубку!
Свидетельство о публикации №113092201225