Не зрозуміло мандруєш, у вимірі часу
Несподівано зовсім, і мабуть життя
Що зігріває, останнього ранку
Моїх до побачень, мінлива ріка
Від Бога мені, далася дорога
І світло яскраве, і звісно життя
Цей шлях що дарує, мені майбуття
По волі знаходжу, сили у собі
А ти чарівна, і тільки моя
Яскраве сонце, у небі палає
Лагідно цілує, засуплене обличчя
Дочекайся мене, і ве буде по звичному
І вітер всесильний, розкриває хвилини
Мої надії, що до тебе линуть, ховаються
У темряві пилу, та я знайду, та я зігрію
В моїх мріях, лише в моїх мріях
Твого щастя, безтурботної діви
Моєї вічної діви
Д1ва
© Copyright: Михаил Дубривный, 2013
Свидетельство о публикации №113092105279
Свидетельство о публикации №113092105279
Рецензии