Сон - частина 2

Сон - це дуже важлива частина життя. Особливо для маленьких діточок, у яких вона займає значно більше часу. За снами ми вже навчилися "впізнавати" коли ми ростемо. Сниться нам усе підряд.. іноджі жахіття, іноді приємні ... рідше віщі сни. Дехто знаходить розгадку своїм снам, а дехто в дусі Фрейдизму пояснює все інстинктами та підсвідомим "Я".

Але от дівчинка біжить посеред поля до школи сама до пешого класу. Чи це можливо нам з нами зараз сниться.. чи приснилось раніше.

Зелено-жовте та вигоріле часами листячко на каштанах, кленах та інших деревах показує прихід чарівниці осінньої казки кольорів. Берези ще не "пожовкли"... листячко зелене, а отже до морозів ще ген-ген. От коли листя опаде з них... одразу сніжок лягає на землю. Дощі ллють і ллють ось уже кілька деньків але наша маленька жартівниця любить прогулятись без парасольки. І ловити капельки дощу своїми дрібненькими веснянкуватими щічками.

Звивистими стежинками, то вправо, то вліво, прямувала собі швидесенько.
Намистинка на маленькій шнурівочці яку вона собі взяла з маминого розсипаного намиста... перлика маленька на ніжній шийці чудово виглядала й додавала маляті приємного та гармонічного шарму і вона така "малесенька" і водночас "доросла". Шкільна форма була пошита чудово у звичайній майстерні у центрі міста і фартушок біленький мереживний чудово її доповнював. Волосся темно коричневе... ще трішки темніше ну десь дуже темне майже чорняве... але ні.. все таки ні... було заплетене в тугенькі кіски, прикрашені гарними Блакитними ніжними бантиками з напівпрозорої тканини.