Я ДЛЯ ТЕБЕ ПИШУ...
Заклеймила мене ця життєва проза...
Мого серця биття розриває тишу...
Я зніміла...мовчу...а по серцю - сльози...
Слів немає...Молитись уже не можу...
Свою душу вкладаю не в прозу, а в вірші...
Бо кохання моє - це є кара Божа...
Я мовчу...Не молюсь...я не можу більше...
Я залізла в тугУ - ошаліти можу...
Міркування мої про життєву прозу...
Я у Бога, вже більше, ніщо не прошу:
Моє серце злікує не час, а сльози...
Мій коханий, слова ці для тебе пИшу:
Ошаліла уже від мовчання німого...
Мого серця биття розриває тишу...
Не молюся уже ні тобі, ні Богу...
Свидетельство о публикации №113092104074