Останнiй погляд горобини - романс

Не  забувайте,  ні   -  забудьте,
Як  ми  ішли  удвох  розкуті,
Торкались  листя  чобітками,
Воно ж  гуляло  разом  з  нами.

Не  залишайте,  ні – залиште
У  згадці  смак  тих  вуст,  як  вишні,
Кажіть!  Ой,  ні,  мовчіть,  бо  знову
Я  затремчу  під  Вашу  мову…

Слова  на  рану,  ні  -  омана,
Колись  була  і  я  кохана,
Колись... Тепер листок зів'ялий,
Ви черевиком ним награлись,

Та  все  ж  не  йдіть,  хоч  ні  -  подалі
Біжіть  від  осені  реалій!
Притулить  дощ  мене  сльозливий,
Думками  кину  вслід  Вам  зливу…

Хоч  я  самотня,  ні  -  не  згину,
Останній  погляд  горобини…
Вітрисько  хусткою  огорне,
Із  ним  піду  без  віри  горда…


ПЕРЕВОД:  Анна Дудка

 Не забывайте, нет - забудьте,
 Как шли, счастливые до жути,
 Касались листьев сапогами,
 Оно гуляло вместе с нами.

 Не оставляйте, нет – оставьте
 На память вкус, как вишня сладкий
 От поцелуя… Говорите!
 Нет, задрожу опять. Молчите!

 Слова на рану, нет - словами
 Была и я любима вами,
 Когда цвела... Теперь увяла,
 Как лист, которым вы играли.

 Не уходите, нет - подальше
 Бегите от реалий фальши!
 Настигнет дождь меня слезливый,
 Вслед брошу мыслей гулкий ливень.

 Хоть одинока, не погибну,
 Останусь спелою рябиной.
 Платком ветрище пеленает,
 Пройдусь с ним гордая, земная.
    24.09.2013 11:56