Чому ти вересень сумуєш,-
Дощі розлив холодні рано,
Бабине літо не малюєш,
Клен не фарбуєш в цвіт багряний…
Вже жовтень за кущами ходить,
Осінній промінь склав у віршик…
А дощ холодний хороводить,
І не порожній його ківшик.
Чому ти вересень сумуєш,
Ніби до осені байдужий…
Доріжку до неї руйнуєш,-
Хочеш сказати, що ти дужий…
Ти в літо бабине прийди,
Там осінь вишиванку шиє…
Доріжку в серденько знайди,-
Хай вітер хмари всі розвіє.
Чому ти вересень сумний
© Copyright: Анина, 2013
Свидетельство о публикации №113092007322
Свидетельство о публикации №113092007322
Рецензии