Я зникла
Осипалася росами в траву.
Я – згарище, що більше не палає.
Мене нема, а я іще живу…
Я – шепіт вітру у блакиті неба.
Розвіялася. Все. Мене нема.
Ні гніву, ні любові вже не треба.
Я просто так… Я вранішній туман…
Повіє вітер, сонце розіллється –
Я зникну, навіть сліду не лишу.
І вже ніколи більше не скажу
Про те, заради чого ще живеться.
І всі страхи і прикрощі життя
Ніколи в світі не занепокоять.
І ви мене не згадуйте такою.
Я зникла. Все. Не буде вороття.
Свидетельство о публикации №113092007265