Jolka, Jolka, pamietasz - Budka Suflera - Ukr
Йолько, Йолько, згадалось літо зі сну,
Як писала: "зле мені,
Вирвися хоч би зараз,
Вдій щось, ану,
Не лишай тут самою, о ні".
А нажебрав бензину,
Гнав через ніч,
Хрип мотор з останніх сил,
Аби бути в тобі знов,
Сміятись, клясти,
Все так просто бувало в ті дні.
Спав малюк за стіною,
Чуйний як птах,
Хай йому Бог випростує сни!
Ти казала — ніколи, ніколи аж так
Смак солодкий , мов кров, у сльози.
REF:
Емігрував я із обійм нарано,
Дні виганяли, ночі повертали,
Дане було нам затемнення сонця,
Інше наступить може за сто літ.
Йшли черниці по пляжу, а сонце вниз,
Все спадало, а впасти ніяк,
Чоловік там, за морем фунти складав
На Тойоту красиву, аж страх.
Муж любив твій порядок і повне скло,
Наречну, як сон, знав, що мав,
Але зрадила з бусом Арабів його,
Він собою ніколи не став.
REF
В дужій ванні жили ми і рідко так
Виповазли на сушу, весь час
Чародійка горілка в танці вела,
А мета за два кроки від нас.
До цих пір я не знаю — як це почалось,
Як погасло — знати б мені,
Поруч різні, зі мною, прокидаюсь не сам,
Але все не так просто в ці дні.
Original:
Jolka, Jolka, pamietasz lato ze snu,
Gdy pisalas: "tak mi zle,
Urwij sie chocby zaraz,
Cos ze mna zrob,
Nie zostawiaj tu samej, o nie".
Zebrzac wciaz o benzyne,
Gnalem przez noc,
Silnik rzezil ostatkiem sil,
Aby byc znowu w Tobie,
Smiac sie i klac,
Wszystko bylo tak proste w te dni.
Dziecko spalo za sciana,
Czujne jak ptak,
Niechaj Bog wyprostuje mu sny!
Powiedzialas, ze nigdy, ze nigdy az tak
slodkie byly, jak krew Twoje lzy
REF:
Emigrowalem z objec Twych nad ranem,
Dzien mnie wyganial, noca znow wracalem,
Dane nam bylo, slonca zacmienie,
Nastepne bedzie, moze za sto lat.
Plaza szly zakonnice, a slonce w dol,
Wciaz spadalo nie mogac spasc,
Maz tam w swiecie za funtem, odkladal funt,
Na Toyote przepiekna, az strach.
Maz Twoj wielbil porzadek i pelne szklo,
Narzeczona mial kiedys, jak sen,
Z autobusem Arabow zdradzila go,
Nigdy nie byl juz soba, o nie
REF
W wielkiej zylismy wannie i rzadko tak,
Wypelzalismy na suchy lad,
Czarodziejka gorzalka tanczyla w nas,
Meta byla o dwa kroki stad.
Nie wiem ciagle dlaczego zaczelo sie tak,
Czemu zgaslo tez nie wie nikt,
Sa wciaz ronne kolo mnie, nie budze sie sam,
Ale nic nie jest proste w te dni.
"http://www.youtube.com/watch?v=ZkOuBC78qV8"
Свидетельство о публикации №113092007162