Ніч, чорна ніч -немов німий крик
Бо в місті улітку спекота й задуха.
Довкола бетон. Звик, занадто я звик...
Не чути пташок, як не слуха.
Окраєць місяця, немов окраєць паляниці,
Сховався за ліхтар -
Не зазирне в віконце до світлиці,
Не сяє з неба і зірок вівтар.
Там ясні зорі, і птахи, і квіти,
Напоєні життям криниці і сади,
Струмки п'янкі - мої ви рідні діти,
В краю моїм, і хочу знов туди!
Нiч
© Copyright: Марина Островская, 2013
Свидетельство о публикации №113092006864
Свидетельство о публикации №113092006864
Рецензии