Бажання падають у серпень...
Бажання впали в серпень зорепадом,
Чи здійсняться вони, чи, може й ні?
Сумую я за нашим листопадом,
Цвіте любов не тільки навесні!
Не тільки квітне сад рожевим цвітом-
Іще горить багряно восени,
Було кохання наше світлим-світлим,
Тепер у косах більше сивини.
Коли калина вдягнеться в намисто,
І промайне серпневий зорепад,
Покину все. Хай потяг мчить за місто-
У молодість мою. У листопад.
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2013
Свидетельство о публикации №113092004785
Свидетельство о публикации №113092004785
Рецензии
