Осінній вечір п’яно впав на плечі,
Кленовий лист прилип на мокре скло.
Думки мої летять урізнобіч й далече,
А синій вечір стукає в вікно.
Чарівна осінь – це моя подруга,
Осінній вітер листя розмітає.
Я – осінь. Я не знаю туги,
А серце хоч сумує, але все ж кохає...
Заходь до столу, темно – синій вечір,
Ось келих і терпке вино...
Накину я туман на голі плечі –
Тобі скажу: « Не бачились давно».
Кленовий лист все стелеться під ноги,
Закрию тихо щільно я вікно...
Чарівна осене! Люблю твої дороги,
І той кленовий лист, що ліг на мокре скло...
Осiннi роздуми...
© Copyright: Инна Шумовецкая, 2013
Свидетельство о публикации №113092010359
Свидетельство о публикации №113092010359
Рецензии