Амурова стр ла
Стягає серце, душу, волю.
Про тебе втоплю у вині
Я згадку, що пливе струною.
Та пісня лине, мов життя,
Як нескінченність, необачність.
Твій ясний погляд-забуття.
Від нього тільки неозначність.
Але ж на небі ні зорі.
В розмові-осінь, прохолода.
Амурової у стріли
Зі світом "ми" якась незгода.
Свидетельство о публикации №113091907642