Я подарую тоб л то восени
Таке духмяне, викупане в росах.
П’янкі дощі, туманності сини,
Щосили ляпотять мов просом.
Я подарую тобі барвів листопад,
Розмалював тополі він та клени.
Шепоче літечко: «Назад, назад, назад…»
Йому завжди подобалось зелене…
Те незвичайне літо восени
Тобі віддам, не зволікай на віру.
Он, навіть, сиві-сиві ясени
Для тебе соромливо пожовтіли.
На горизонті сонечко засне,
Закутане в шипшинову колиску.
І маслюків родовище рясне
Тобі дарую прямо з переліску.
Я подарую тобі літо… Журавлю
Уже у вирій не кортить летіти,
Бо так йому тут гоже, як в раю,
Де й восени не опадають квіти.
Я подарую тобі літо… Куці дні
Відкриють двері в вересневу еру.
Я подарую… Та пробач мені,
Нічого, що на аркуші паперу?!..
19 вересня 2013р.
Свидетельство о публикации №113091903320