Невже ти ще не зрозумів,
що осінь наступила,
не лиш в житті, а й на душі
кохання відступило.
Нема більш поглядів м'яких,
і від цілунків не п'янію,
обійми стали не терпкі,
і рук твоїх я вже не грію.
Не сиплють зорі із небес,
нема чого бажати,
ми обоє не змогли,
кохання у руках тримати.
Дивились в сторони, у бік,
про очі навіть не згадали,
і шепіт чули у вухах,
та як могли, його ігнорували.
А зараз що? лиш пам'ять - втіха,
єдине що змогли ми вберегти,
життя коротке, а не вічне,
кохання у вікна двічі не стучить.
кохання у в кна дв ч не стучить
© Copyright: Кетринс, 2013
Свидетельство о публикации №113091910250
Свидетельство о публикации №113091910250
Рецензии