ЗВИЧАЙНИЙ СВІТ
Звичайний світ, де мільйони душ.
І наші дві – як же ти без мене?
Постаті дві у твоєму вікні
Бачу крізь штор нещільність зелену.
Бігла з концерту до тебе чимдуж
(В вухах лунають ще крики: «Браво!»)
Як же нам разом бути тепер?
Ти не один. Що ж, ти маєш право.
Я не тривожу тебе дзвінком.
Бачу, обрав, що для тебе краще.
Сліз вже нема – лиш спресований ком
Двох запитань: «За що?» і «Нащо?».
А під під’їздом уже таксі,
Ніжна квапливість, прощання звичне.
Може, й живуть так зараз всі,
Може, й кохання, як все, не вічне?
Звичайний світ, де мільйони душ.
Що ж, відсьогодні – твоя без мене.
Речі в валізі. Мене не руш!
Штори щільніше прикрила зелені.
Їду. Недоспана зоряна ніч
Теж мовчазна, як я сьогодні.
Доля і Ангели зусібіч
Ще раз рятують мене з безодні.
****
Звичайний свiт
© Copyright: Любов Ведута, 2013
Свидетельство о публикации №113091703176
Свидетельство о публикации №113091703176
Рецензии
Прочитала с огромным удовольствием, стихотворение и язык просто "захватили у полон". Щiро дякую за це захоплення!
Марина Ермошкина 02.10.2013 21:38 • Заявить о нарушении
Марина Ермошкина 02.10.2013 21:38 • Заявить о нарушении
От всей души - спасибо!
Дякую! Радості і щастя, щоденного чудового настрою!
Любов Ведута 03.10.2013 00:51 Заявить о нарушении
Дякую! Радості і щастя, щоденного чудового настрою!
Любов Ведута 03.10.2013 00:51 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.