Ти знаєш, є такі хвилини коли вже дихати мені не сила,
коли не вистачає жити сил.
Коли біда чатує під дверима, чекаючи коли впущу її я,
старанно вираховуючи час.. хвилина до хвилини.. повсякчас.
І знаєш, боляче тоді буває, спостерігаючи за всім оцим,
І бачачи на власні очі, ті зовсім крихітні частинки від душі,
які не встигли просто загубитись, у мороці самотності цих днів.
Іще не довго залишилось жити.. ще трошки мучитись душі..
І всі уже все добре знають. Все те, що вже повинно було статись,
Але чомусь, по невідомій всім причині, ще тягнеться моє буття.
Але не довго.. вже не довго залишилось… Хвилин, цього блаженного життя..
***
© Copyright: Лена Король, 2013
Свидетельство о публикации №113091609130
Свидетельство о публикации №113091609130
Рецензии