Осінь, осінь. Сум голосить,
Плаче небо і скімлить.
Вже земля дощу не просить,
Наситилась і мовчить.
Небо в сірій поволоці,
Мов крізь сито сіє дощ.
Мла і сирість на толоці
Варять свій холодний борщ.
Де погідні дні осінні,
Літа бабиного нить,
Сонця посмішки промінні,
Неба чистого блакить?
Відповіді не чекаєм, -
У природи свій резон.
Маємо лиш те, що маєм, -
Осінь всілася на трон.
Осiнь, небо плаче
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113091607773
Свидетельство о публикации №113091607773
Рецензии