Коли впаде несамовита тиша...

Коли впаде несамовита тиша
і мою постать морок проковтне,
згадай, як ти писав для мене вірші,
та тільки не тримай в душі мене.


Нехай сльоза не затуманить очі,
лиш тихий усміх душу зігріва,
коли сягнеш небес, якщо захочеш
почути в музиці води мої слова.


І не клади до постаменту квіти
чи лист сухий, коли прийде пора...
Ні, я жива! Я буду вічно жити,
бо в серці маю те, що не вмира...


Рецензии
От це поезія... сліз захвату
Не може серце утримати...

Георгий Мёд   28.07.2015 13:17     Заявить о нарушении
спасибі!

Натали Кофе   09.02.2016 20:50   Заявить о нарушении
Будь ласка )

Георгий Мёд   10.02.2016 09:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.