Хвилюється заповнене шкільне подвір’я
Як легкий вітер людський гомін шарудить.
Сьогодні школа знов святкує довголіття,
В стінах своїх нову малечу приютить.
Для наших вчителів знайоме все до болю,
Скільки ж тепла їм Бог у серце помістив!
Щоб першокласників зігріти всіх любов’ю,
Хай Бог дарує їм здоров’ячка та сил.
Із розуміючими посмішками діти,
Що перший дзвоник чують вже не перший рік.
Із тугою в очах і дідусі й бабусі –
Як швидко сплинув безтурботний вік!
А материнське серце і радіє й крається –
Це ж перший крок до самостійного життя!
Дитя, що ціпко за руку тримається,
На все з цікавістю очима погляда.
І ось лунає він – їх перший дзвоник!
Усі по рідним класам розійшлися.
Зітхає тихо пустий шкільний дворик,
Це ж перше вересня – заняття почалися…
Шкiльний дворик
© Copyright: Мелони, 2013
Свидетельство о публикации №113091610318
Свидетельство о публикации №113091610318
Рецензии