Дарма, дарма ти мене відпустила,
Дарма почув я це колись.
І кров'ю вся любов заплила,
В стражданнях була кожна мить.
Хоч боляче не виносимо,
Важко буде це пройти.
Не хочу жити я щасливо,
І мабуть хочу я піти.
Я піду там де сонце сяє,
Де небо чисте й голубе.
Там де мене ніхто не знає,
Там моя сутність пропаде.
Пропаду і я у тому краї,
Пропаде пам'ять золота.
Мене ніхто вже не згадає,
І промайнуть о ці літа.
Дарма
© Copyright: Роман Иванский, 2013
Свидетельство о публикации №113091308410
Свидетельство о публикации №113091308410
Рецензии