Ілюзій вуаль.
Тебе усім серцем я кличу,
Та скрипка кохання не грає,
Запалити так хочу , так хочу,
Кохання якого не має.
Так хочу його врятувати,
Вернути – всім серцем зігріти,
Та де мені його шукати ?
В яку мені сторону бігти?
Так хочеться в голос кричати,
Та смуток ховати я мушу,
Лиш серце страдає ночами,
Лиш сльозами зрошує душу.
Чи піти мені в поле широке ?
Упасти там в трави й заснути ?
Як мені моє одиноке ,
Нещасне кохання забути ?
Напюся водиці з криниці,
Напюся водиці з відерця,
Як мені любов остудити?
Як з мого вирвати серця?
Помирають мої сподівання,
Що так сталось мені дуже жаль,
Заховаю своє я кохання,
За рожевих ілюзій вуаль…
Автор: Н.П.Рубан.
Рожевих люз й вуаль
© Copyright: Надежда Рубан, 2013
Свидетельство о публикации №113091307854
Свидетельство о публикации №113091307854
Рецензии