Осінь заглядає у віконце,
Тихо шелестить багряним листям.
Зігріває нас, мов нове сонце -
Ніжним, помаранчевим намистом.
Я дивлюсь на тебе наче в небо:
Твої сині очі мов магніти!
Як, скажи на милість, я без тебе
Смів на цій землі спокійно жити?
Ти ідеш, з тобою поруч осінь.
Назавжди, чи тільки на сьогодні?
Я не відпускаю тебе зовсім!
Тільки ось не всі на цьому згодні.
Тож я двічі винен і, напевно,
Далі сил боротися не маю.
Я тобою захворів даремно!
А мені не треба цього "раю"!
Осiнь у вiкнi
© Copyright: Твой Кай, 2013
Свидетельство о публикации №113091305099
Свидетельство о публикации №113091305099
Рецензии