ВЕСЕЛО, КОЛИСЬ ГУЛЯЛА МОЛОДЬ,
ВСІ ЗБИРАЛИСЬ НА КРАЮ СЕЛА,
ЯК ПРИЄМНО, ТІ ЗГАДАТИ РОКИ
РАДІСНОЮ МОЛОДІСТЬ БУЛА.
СПІВ ПІСЕНЬ ЗАВЖДИ ВЕСЕЛИХ ТРІШКИ
СТЕЛИТЬСЯ ТУМАН, ЧИ, ЯК РОСА,
ТАЛІЇ СТРУНКІ Й ДІВОЧІ НІЖКИ
ЖІНОЧА ВРОДА, МОЛОДІСТЬ Й КРАСА.
МИ ПІДКЛАДАЛИ ДРОВА У БАГАТТЯ,
ДО РАНКУ, ЩОБ НЕ ЗГАС ЙОГО ВОГОНЬ
КРУЖЛЯЛИ В ТАНЦІ РІЗНОБАРВНІ ПЛАТТЯ,
ЗАКОХАНИХ, ОБІЙМИ ПАР ДОЛОНЬ.
А ПОГУЛЯТЬ ХОТІЛОСЯ ЩЕ ТРОХИ,
ДОДОМУ ЗВАЛИ СПАТИ МАТЕРІ,
БО НІЖНО ЗВУКИ ВАБИЛИ ГАРМОХИ,
ТА ДОШКУЛЯЛИ КЛЯТІ КОМАРІ.
Заозером
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2013
Свидетельство о публикации №113091202962
Свидетельство о публикации №113091202962
Рецензии