Тремтить Eство, нуртуe нетерплячiсть

Тремтить Єство, нуртує нетерплячість
Проникнення у хащу Лісову…
Дощами Осінь то дзвенить, то мрячить –
Приховує незваблену красу.

Наближення, раптовість, надзвичайність!
… Гойднула гілка, впав пожовклий лист…
Трава забула літню ніжність, м’якість,
Скуйовдилась, промоклася наскрізь.

Скрип дерева… Шелехнуло десь поруч…
А, може, вчулось? – Ні, таки щось є…
Гостинно Ліс дарує загадковість,
Й приваблює, і зцілює, й живе…

Я просто насолоджуюся Лісом…
Упізнаю Дерева і Кущі…
Я споглядаю, відчуваю, й тихо
Все долучаю до скарбів Душі…

10.09.2013


Рецензии
Це вірно, що долучаєте - вона лише ясніше світитиме!!!

Юрий Лазирко   12.09.2013 22:15     Заявить о нарушении
Дякую! Приємно!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   12.09.2013 23:53   Заявить о нарушении